вішалка

Mira otros diccionarios:

• шалка — и, ж. обл. Шалевый воротник. Смотрит, улыбаясь, через плечо в объектив молодая красивая женщина в пальто с воротником шалкой . А. Курчаткин Реквием. // Знамя 1991 9 66 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

• вішалка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• ве́шалка — и, род. мн. лок, дат. лкам, ж. 1. Полка или стойка с крючками или колышками (а также отдельный крючок) для вешания платья и головных уборов. || разг. Помещение, оборудованное для хранения верхней одежды; гардероб. Вот в эту то минуту гардеробщица …   Малый академический словарь

• автобетономішалка — и, ж. Автомобіль, оснащений бетономішалкою …   Український тлумачний словник

• бетономішалка — и, ж. Те саме, що бетонозмішувач …   Український тлумачний словник

• борошномішалка — и, ж. Те саме, що борошнозмішувач …   Український тлумачний словник

• вішалка — и, ж. 1) Поличка або стояк із кілочками або гачками, а також окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо. 2) Плічка для вішання одягу. 3) Петля, пришита до верхнього одягу, за яку його вішають …   Український тлумачний словник

• глиномішалка — и, ж. Механічне устаткування із електромотором, який обертає лопаті, що й перемішують глину з водою …   Український тлумачний словник

• клеємішалка — и, ж. Пристрій для перемішування клею …   Український тлумачний словник

• кормомішалка — и, ж. Машина або пристрій для змішування і рівномірного перемішування складників кормової маси …   Український тлумачний словник

• мішалка — и, ж. Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого небудь …   Український тлумачний словник